Які звичаї нам нав’язували з радянського часу під час святкування Нового року?

1. Салат Олівʼє

Цей салат став символом новорічного застілля на всьому пострадянському просторі. Його створив кухар французького походження Люсьєн Олівʼє, який працював у Москві в XIX столітті. У класичному рецепті були дорогі інгредієнти, як-от рябчики, чорна ікра та ракові шийки. Радянська версія значно спростила рецепт: яйця, варена ковбаса, картопля, солоні огірки та зелений горошок.

Що цікаво, за дослідженнями, 85% сімей у пострадянських країнах досі готують Олівʼє на Новий рік. Водночас у Європі цей салат мало відомий і не асоціюється зі святами.

2. Новорічна ялинка

Різдвяна ялинка була символом святкування Різдва, а прикрашали її Вифлеємською зіркою, янголами чи іншими релігійними символами. Однак радянська влада замінила це на новорічну ялинку, яка втратила релігійне значення.

Замість Вифлеємської зірки на верхівці з’явилася п’ятикутна червона зірка — символ радянської ідеології. Прикраси також змінилися: популярними стали скляні шишки, огірки та сосульки, виготовлені на фабриках, що працювали за принципами масового виробництва. Це мало показати “єдність” радянського народу.

3. Дід Мороз замість Святого Миколая

У багатьох країнах дарунки дітям приносить Святий Миколай чи Санта Клаус. Однак у СРСР це місце посів Дід Мороз — вигаданий персонаж, який став не лише символом свят, а й інструментом політичного впливу.

Наприклад, у 1940-х роках Дід Мороз з’являвся на пропагандистських плакатах, де “боровся” із фашистами чи “літав у космос”. Навіть зараз, у сучасній Росії, створюються образи, де Дід Мороз виступає “захисником держави”.

Для порівняння, Святий Миколай в українській традиції приносить подарунки дітям, підкреслюючи доброту та милосердя.

4. “Іронія долі” як головний фільм Нового року

Щороку на екранах з’являється фільм “Іронія долі”, який став майже обов’язковим до перегляду в новорічну ніч. Сюжет обертається навколо п’яного героя, який помилково опиняється в чужій квартирі та розпочинає роман із нареченою іншого чоловіка.

Цікаво, що ця стрічка є адаптацією американського фільму “Квартира”. Але в оригіналі акцент був на глибоких моральних темах, тоді як радянська версія стала звичайною комедією.

Для порівняння, у фільмі “Сам удома” вся родина повертається через дитину, яку залишили вдома, наголошуючи на важливості сімейних цінностей.

Що з цим робити?

Ці звичаї не обов’язково потрібно повністю відкидати, адже вони вже стали частиною нашого культурного коду. Салат Олівʼє чи перегляд “Іронії долі” можуть залишатися в нашому святкуванні, але важливо також звертати увагу на традиції інших народів і відроджувати власну культуру.

Наприклад:

• Готувати традиційні українські страви, як-от кутю чи узвар.
• Прикрашати ялинку орнаментами з національними мотивами.
• Дізнаватися більше про історію Святого Миколая.

Пам’ятаймо, що наші свята — це не лише про традиції, які нам нав’язали, а й про можливість створювати нові, ближчі до нашої культури та цінностей.