Нідерланди впровадили чотириденний робочий тиждень

Історія переходу

У Нідерландах п’ятиденний робочий тиждень вже давно перейшов у минуле. Середня тривалість роботи сьогодні становить лише 32 години на тиждень. Ще кілька десятиліть тому це було сформовано поступовими змінами: жінки почали працювати неповний робочий день, особливо в 1980–2000-х роках, — і країна поступово адаптувала систему до нових реалій.

Це не результат урядового рішення або одного реформаторського указу, а наслідок довготривалої еволюції трудових практик й соціальної структури. До слова, це — найменша середня кількість робочих годин у ЄС.

Причини та переваги

Часто чотириденний тиждень асоціюють із падінням продуктивності. Але в Нідерландах ситуація протилежна. Працівники дуже ефективні: продуктивність на годину робочого часу — серед найвищих у ЄС. А ВВП на душу населення — один із найвищих у регіоні.

Також серед переваг — поліпшення балансу між роботою й особистим життям, менший рівень стресу, вище задоволення життям.

Система оподаткування і соціальних пільг також стимулює неповний робочий день: після певної межі доходів, податкова ставка різко зростає, тому багато людей обирають часткову зайнятість. Жінки отримали більше можливостей поєднувати роботу й сім’ю, а нині й чоловіки охоче працюють неповний день, аби проводити більше часу з дітьми.

Виклики та недоліки

Разом із цими перевагами зберігаються й проблеми:

• Гендерна нерівність. Хоч жінки активно задіяні в робочій сфері, більшість залишаються на неповній зайнятості, що обмежує їх кар’єрне зростання. Наприклад, у керівництві лише близько 27% — це жінки.

• Дефіцит кадрів у сегментах як-от освіта, медицина, догляд. Через неповний графік навчальні заклади відчувають напруження, що заважає гнучкості сімей у виборі робочого графіка.

Що це означає глобально

Нідерландська модель довела, що чотириденний тиждень — не просто експеримент: якщо працює за умов довіри й правильної організації, може стати базисом для стійкої економіки і здорового суспільства. Інші країни, зокрема Бельгія, Велика Британія, Ісландія, Німеччина, вже проводять власні експерименти.