Микола Бичок із Тернополя може стати новим Папою Римським?

Чи може Микола Бичок із Тернополя стати новим Папою Римським? Після смерті Папи Франциска 21 квітня 2025 року розпочався процес, який визначить долю для понад 1,4 мільярда католиків у світі. У час оновлення та прагнення до молодіжної динаміки особливу увагу прикуто до наймолодшого кардинала-електора — 45-річного Миколи Бичка. Його номінація символізує готовність Церкви висловити довіру представникам східних обрядів та регіонів, що раніше мали обмежений вплив у конклаві.

Хто такий Микола Бичок?

Микола Петрович Бичок народився 13 лютого 1980 року в Тернополі в родині педагогів Петра й Ганни Бичок. У липні 1997 року він вступив до редемптористів (орден CSsR) та здобув ліценціат із пасторальної теології в Україні й Польщі. Після свячень 3 травня 2005 року служив у США та в Україні. 15 січня 2020 року папа Франциск призначив його єпархом Святого Петра й Павла в Мельбурні (Австралія). 7 грудня 2024 року Бичок отримав червону берету кардинала, ставши наймолодшим кардиналом-елек­тором 2025 року й одним із п’яти представників Східних Католицьких Церков серед 135 голосуючих кардиналів.

Як проходить голосування?

У Колегії кардиналів — 252 особи, з яких 135 не досягли 80-річного віку й мають право голосу. Інші 117 через вік участі в голосуванні не беруть. Конклав відбувається в Сикстинській капелі, де учасники перебувають без зв’язку зі світом. Кожен кардинал кидає таємний бюлетень у скриньку, а переможець визначається, якщо набирає дві третини голосів (90 із приблизно 135). Після кожного туру бюлетені спалюють: чорний дим означає, що вибори продовжуються, білий — завершення й обрання нового понтифіка.

Статистика та географія кардиналів

Кардинали-електора представляють 71 країну на шести континентах: Європа — 53 (39,3 %), Азія — 23 (17 %), Північна Америка — 20 (14,8 %), Південна Америка — 17 (12,6 %), Африка — 18 (13,3 %) та Океанія — 4 (3 %). При цьому Європа налічує 20,4 % усіх католиків, але має 39,3 % електоральних кардиналів, а Африка — 20 % вірян і тільки 13,3 % голосів. Найбільше представництво мають Італія (17 кардиналів), США (10) і Бразилія (7), що становить 26 % усієї колегії голосуючих. Із 135 електоральних кардиналів 108 (80 %) були призначені самим папою Франциском, що відображає його вплив на формування Колегії.

Шанси Миколи Бичка

Перевагами Бичка є 45 років, міжнародний досвід служіння в Україні, США та Австралії, глибока схильність до діалогу та володіння чотирма мовами (українською, англійською, польською, італійською). Він налагодив міцні зв’язки з українською діаспорою й молодіжною пастора­ллю, що може забезпечити голоси з Північної Америки та Океанії. Проте проти нього грають обмежена присутність у Європі, відсутність ключових куріальних посад і нечисленне українське лобі (3 із 135, або 2,2 %). Щоби здобути 90 голосів, йому знадобиться підтримка кардиналів із кількох континентів, особливо тих, хто прагне оновлення.

Історичний прецедент

Кароль Войтила став Іоаном Павлом ІІ 16 жовтня 1978 року після конклаву, що тривав три дні та десять голосувань. Він очолював Церкву з 16 жовтня 1978 до 2 квітня 2005 — загалом 26 років, 5 місяців і 17 днів, залишившись одним із найтриваліших понтифіків у сучасній історії. Йоан Павло ІІ був першим понтифіком із периферії, якому вдалося об’єднати понад дві третини Колегії кардиналів.

Конклав завжди насичений таємницями й інтригами, але номінація Миколи Бичка свідчить про готовність Церкви до змін і ширшу представленість Східних обрядів. Чи вистачить енергії й дипломатії цьому кардиналові здобути 90 голосів і побачити білий дим над Сикстинською капелою? Усе покаже таємне голосування, але вже зараз Україна може пишатися своєю присутністю на найвищому рівні Католицької Церкви.