З початком повномасштабного вторгнення в Україну на кінець 2023 року та початок 2025-го перед багатьма громадянами постало непросте рішення: виїхати за кордон у пошуках безпеки, роботи та можливості просто жити без постійних обстрілів. У цьому тексті ми детально розглянемо, як змінилася кількість українських біженців між 31 грудня 2023-го і 20 березня 2025 року, хто саме виїжджав, в який час, як змінилися показники працевлаштування, а також за якими правилами приймають наших співвітчизників Німеччина та Польща.
Зміна загальної кількості біженців (31.12.2023 vs 20.03.2025)
Станом на кінець 2023 року у світі перебувало приблизно 6 433 000 українських біженців. З цієї кількості близько 5 873 000 осіб оселилися в країнах Європи, а ще приблизно 560 000 розподілилися поза її межами. До 20 березня 2025 року загальна кількість біженців зросла до 6 933 000 осіб — тобто за п’ять місяців 2024–2025 рр. додається ще 500 000 українців, які переважно оселилися в Європі (їхня кількість зросла до 6 373 000), в той час як поза Європою цифра майже не змінилася й залишилася на рівні 560 000. Це означає, що основний додатковий потік спрямовувався саме до європейських країн.
Хто і коли виїжджав (жовтень 2024 – лютий 2025)
Агентство ООН у справах біженців провело 4 884 інтерв’ю серед українців, які вже опинилися в різних європейських державах у період між жовтнем 2024-го та лютим 2025-го. Серед респондентів 78 % склали жінки і 22 % — чоловіки. Середній вік опитаних становив 44 роки. Якщо розглядати лише вікову групу від 18 до 59 років, то серед них 36 % — це жінки, а 17 % — чоловіки. Решта респондентів (42 % жінок і 5 % чоловіків) належали або до старшої вікової категорії, або були молодшими за 18 років.
Наймасовіший виїзд відбувся у перші півроку повномасштабного вторгнення: 29 % всіх опитаних залишили країну в I кварталі 2022 року, а ще 13 % — у II кварталі 2022-го. Решта 58 % виїжджали вже пізніше — між жовтнем 2024-го та лютим 2025-го, тобто майже шість із десяти опитаних виявилися частиною другої хвилі міграції, спричиненої затяжним конфліктом.
Працевлаштування до виїзду й у країнах прийому
Особливо важливим аспектом є економічний стан мігрантів. До від’їзду з України 52 % опитаних мали постійну роботу, тоді як 5 % були безробітними. Після переїзду до європейських країн роботу знайшли вже 42 % українців, але частка безробітних зросла до 15 %. Іншими словами, понад половина українців залишали країну з робочим контрактом, але через мовні бар’єри, невизнані дипломи або недостатню кількість пропозицій у приймаючих державах нову роботу встигли знайти менше ніж половина, а рівень безробіття де-факто виріс у три рази.
Політика прийому: Німеччина та Польща
У відповідь на великий наплив біженців у 2025 році уряд Німеччини оголосив про низку змін у міграційній політиці. По-перше, планують обмежити річну кількість заяв на отримання притулку до 100 000 осіб. По-друге, у разі негативного рішення щодо надання статусу біженця передбачають масову депортацію тих, хто не отримає захист. По-третє, тимчасово призупиняють програму возз’єднання сімей, щоб зменшити додатковий потік людей, які могли б скористатися правом переїхати до родичів.
Водночас у Польщі, яка стала одним із головних пунктів прийому для українців, продовжується активна інтеграція в економіку. Міністерство фінансів Польщі оприлюднило, що в 2024 році всі іноземці, які працювали в країні, сплатили понад 4,88 млрд злотих податків. Із цієї суми найбільший внесок зробили саме громадяни України — майже 1,65 млрд злотих (близько 34 % всіх надходжень від іноземців). Це підтверджує, що українці не просто шукали прихисток, а реально долучалися до ринку праці й наповнювали бюджет Польщі.
Висновки
-
Помірний зріст відтоку: з 31 грудня 2023-го до 20 березня 2025-го загальна кількість українських біженців у світі збільшилася на 500 000 осіб, переважно в країнах Європи.
-
Дві хвилі міграції: майже 42 % виїхали в перші два квартали 2022 року, а ще 58 % — між жовтнем 2024-го і лютим 2025-го.
-
Зниження працевлаштування: з 52 % зайнятих до від’їзду до 42 % у країнах перебування, при цьому безробіття зросло з 5 % до 15 %.
-
Жорсткіша політика Німеччини: обмеження заяв на притулок до 100 000 на рік, масові депортації й призупинення сімейного возз’єднання демонструють спроби контролювати міграційний потік.
-
Активна роль України в Польщі: сплативши майже 1,65 млрд злотих податків у 2024 році, українці стали найбільшими платниками серед іноземців, значно підтримавши фінансову систему приймаючої країни.
Ці дані показують, як змінився міграційний ландшафт за півтора роки війни, та окреслюють головні виклики й досягнення українців, які шукали прихистку за кордоном.