Від «друзів» до «ворогів»: чому погляди молоді в Польщі та Україні настільки різні?
Попри історичну близькість, спільні виклики та останні роки підтримки з боку Польщі, відносини між українською та польською молоддю не такі однозначні, як може здатися. Дані свіжого соціологічного опитування, проведеного Центром діалогу імені Юліуша Мєрошевського у співпраці з дослідницьким агентством Ipsos, показують, що рівень взаємної довіри й симпатії відрізняється майже вдвічі — і це викликає багато запитань.
Українська молодь — більш позитивна й відкрита. Польська — насторожена, часто з елементами критики чи навіть ворожості.
Ключові цифри дослідження
Опитування охопило респондентів віком 16–26 років. Було опитано 1000 молодих поляків та 1000 молодих українців. Результати виявили кілька несподіваних контрастів:
-
75% української молоді вважають Польщу дружньою країною.
-
Лише 34% польських респондентів сказали те саме про Україну.
-
Жоден українець не назвав поляків ворогами.
-
16% молодих поляків охарактеризували українців як ворогів.
Найбільше розчаровує, що такий рівень упередженості спостерігається саме серед молоді — тієї частини суспільства, яка формуватиме майбутнє обох країн.
Що молодь думає одна про одну?
Українці, за підсумками дослідження, здебільшого вважають поляків не просто сусідами, а друзями. Кожен четвертий назвав Польщу партнером і союзником. Цей рівень довіри — результат як історичної підтримки, так і великої кількості українців, які живуть і працюють у Польщі.
У Польщі ж ситуація інакша:
-
Лише 8% молодих поляків вважають українців друзями.
-
48% кажуть, що ставляться до них нейтрально.
-
16% — вороже або негативно.
Більшість молодих поляків бачать українців через призму міграції, конкуренції на ринку праці, а також інформаційних маніпуляцій у медіа.
Підтримка вступу України до ЄС і НАТО: теж із нюансами
Ще одна важлива тема — євроатлантична інтеграція України. І тут позиції молоді двох країн розходяться.
Українці:
-
82% підтримують вступ України до Європейського Союзу.
-
85% — за вступ до НАТО.
Поляки:
-
51% підтримують вступ України до ЄС.
-
54% — за членство в НАТО.
-
25% — проти, або не впевнені.
Тобто навіть у питанні, де Польща офіційно вважається одним із ключових союзників України, молодь виявляє стриманість.
Чому так відбувається?
Існує кілька факторів, що впливають на формування уявлень:
-
Інформаційна політика
Багато польських медіа подають Україну переважно через призму війни, біженців і витрат. Це сприяє зростанню упереджень. -
Відсутність особистого досвіду спілкування
Для значної частини польської молоді Україна — це радше телевізійний сюжет, ніж реальні люди. Вони не мали досвіду особистого контакту з українцями, що створює простір для міфів. -
Міграційне навантаження
Частина поляків бачить у мігрантах із України не партнерів, а конкурентів за ресурси, робочі місця, житло тощо. -
Політична риторика
Час від часу польські політики, особливо правого спрямування, озвучують наративи, що підсилюють розбіжності. І хоча це не є основною причиною, вона має значення. -
Історичні тіні
Суперечливі сторінки минулого — тема, що час від часу постає в суспільному дискурсі. Відсутність єдиного бачення історії також додає напруги.
Що може змінити ситуацію?
Перш за все — особистий контакт. Участь у спільних проєктах, навчальних обмінах, культурних програмах та спільному волонтерстві допомагає формувати реальні, а не нав’язані уявлення одне про одного.
Також важливо:
-
Підтримувати ініціативи міжкультурного діалогу.
-
Розвивати освітні програми, які сприяють критичному мисленню.
-
Боротися з дезінформацією в медіа середовищі.
-
Підтримувати позитивні приклади співпраці українців і поляків.
Висновок
Дослідження показує: хоч офіційно Польща і є одним з найважливіших союзників України, молодіжне середовище потребує більшої уваги, діалогу та довіри. Українці налаштовані відкрито і дружньо, а от польська молодь — обережна і часто під впливом суперечливих наративів.
Це не проблема, а точка росту. Якщо зараз обидва суспільства інвестують у міжкультурну комунікацію, освіту та обмін, то вже за кілька років ситуація може змінитися кардинально.
Молодь — це майбутнє, а майбутнє Польщі та України може бути спільним. Але лише за умови щирого діалогу, взаємоповаги і бажання подолати стереотипи.
