Українська податкова служба активізувала перевірки фінансових операцій громадян та бізнесу за кордоном. Це стало можливим завдяки міжнародній системі автоматичного обміну фінансовою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard).
На сьогодні Україна вже обмінюється даними з 54 країнами, включно з Польщею, Німеччиною, Чехією та іншими державами, де проживає найбільше українців. У рамках цієї системи податкова отримує детальну інформацію про іноземні активи українців, що дозволяє проводити регулярні перевірки.
Яку інформацію отримує податкова?
Дані, які передаються у рамках CRS, включають:
- ім’я та адресу власника рахунку;
- податковий номер;
- дату й місце народження;
- назву банку та реквізити рахунку;
- залишок коштів на рахунку станом на кінець року;
- загальну суму доходів (наприклад, дивідендів, відсотків чи інших виплат).
Усе це стосується як фізичних осіб, так і підприємств. Наприклад, якщо у вас є рахунок у польському банку або ви отримували доходи від нерухомості за кордоном, ці дані вже доступні українській податковій.
Як діяти у разі запиту?
Податкова надсилає запити для уточнення інформації про фінанси. У разі отримання такого запиту рекомендується:
- Перевірити свої фінансові операції. Оцініть рух коштів за іноземними рахунками, актуальність звітності та відповідність інформації реальним даним.
- Підготувати документи. Вони мають підтверджувати джерела ваших доходів. Наприклад, це можуть бути договори, квитанції або податкові декларації.
- Дотримуватися термінів відповіді:
- 15 робочих днів — для стандартних запитів;
- 30 днів — якщо запит стосується трансфертного ціноутворення;
- до 2 місяців — для КІК (контрольованих іноземних компаній).
Чим загрожує ігнорування?
У разі невідповіді на запит податкова може накласти штрафи або ініціювати серйозніші розгляди. Це стосується не тільки підприємців, а й громадян із великими закордонними активами.
Зокрема:
- Штрафи за ненадання даних можуть сягати від 17 000 до 85 000 грн залежно від масштабу порушень.
- Для власників бізнесу можливі перевірки трансфертного ціноутворення та зв’язків із КІК, що може призвести до більших фінансових втрат.
Такі перевірки тепер будуть проводитися регулярно. Наступний етап обміну даними планується на 2025 рік, і податкова поступово розширює свої можливості виявлення прихованих доходів.
За даними Мінфіну, у рамках CRS уже передано інформацію про:
- тисячі рахунків українців за кордоном;
- загальну суму доходів у понад 200 млн євро.
Податкова наголошує, що її основна мета — боротьба з ухиленням від сплати податків та легалізація тіньових доходів.
Як підготуватися до перевірок?
- Якщо у вас є закордонні активи, заздалегідь перевірте відповідність документів.
- Вчасно подавайте податкові декларації.
- Не відкладайте вирішення фінансових питань — це може зменшити ризики та заощадити кошти.
Отже, якщо у вас є «таємна заначка» за кордоном, приготуйтеся до того, що податкова знає про неї більше, ніж вам здається.
Будьте уважними та готовими до нових викликів у фінансовому середовищі!
