Українці у Польщі зловживають правом на міжнародний захист: до Сейму подано проект змін до спецзакону
У Польщі різко зросла кількість заяв про міжнародний захист, і значна частина з них — від громадян України та Білорусі. За даними Управління у справах іноземців, переважно це молоді чоловіки, які намагаються уникнути мобілізації. У зв’язку з цим уряд подав до Сейму проект змін до законодавства, що регулює надання притулку.
Заяви без підстав: побоювання мобілізації — не причина для притулку
Як повідомив речник Управління Якуб Дудзяк, багато заявників не відповідають критеріям біженців або осіб, які потребують додаткового захисту. Основною мотивацією називають страх перед мобілізацією, однак польська сторона наголошує: страх військового призову не є законною підставою для отримання статусу біженця.
Більше того, за словами речника, деякі посередники відверто рекомендують подачу заяви як “найкращий спосіб легалізації перебування” у Польщі, що, за оцінкою Управління, є зловживанням правовими процедурами.
Статистика поданих заяв у 2025 році
За перше півріччя 2025 року у Польщі подано 8500 заяв на міжнародний захист:
• З них 5000 — від громадян України,
• 1600 — від білорусів,
• решта — з інших країн.
Польські органи вже розглянули понад 5300 справ, з яких 2800 завершилися позитивними рішеннями:
• 1500 українців отримали статус,
• 1000 білорусів також отримали позитивну відповідь.
Привілеї, які приваблюють іноземців
На період розгляду заяв іноземці мають доступ до:
• безкоштовного житла,
• медичної допомоги,
• соціальних виплат.
У той же час вони не мають права на роботу, поки триває процедура. Ці витрати несуть державний бюджет і, як зазначають у владі, стають значним фінансовим тягарем.
Зміни в законі: реакція уряду
У відповідь на зловживання польський уряд підготував проект змін до Закону про допомогу громадянам України та інших актів. Документ вже подано до Сейму.
Одне з ключових нововведень — скасування штрафів за несвоєчасне розгляд заяв, що дозволить уникнути компенсаційних виплат заявникам у разі затримок.
У пояснювальній записці до проекту Міністерство внутрішніх справ та адміністрації вказує, що попри тимчасовий захист, який діє для українців, число заяв на притулок невпинно зростає. Це ускладнює ефективну перевірку і розмежування тих, хто справді потребує захисту, від тих, хто просто прагне легалізуватись.
Ситуація в Україні: не всі зони під загрозою
Аналіз, проведений польською стороною, свідчить, що в багатьох регіонах України життя продовжується:
• працюють держустанови,
• є доступ до транспорту та послуг,
• діє свобода пересування.
На цій підставі польська влада вважає, що частина заяв не має достатнього обґрунтування.
Чому саме статус біженця?
Статус біженця надає ширші можливості, ніж тимчасовий захист:
• дозвіл на проживання з перспективою отримання громадянства вже через 2 роки,
• доступ до ринку праці ЄС.
Саме тому деякі іноземці сприймають процедуру як зручну «дорогу» до легалізації у Європі.
Це вже стало проблемою для прикордонної служби Німеччини, яка фіксує повернення українців з польськими дозволами на проживання, що не дають права перебувати в інших країнах ЄС.
Попередження для тих, хто зловживає процедурою
В Управлінні у справах іноземців попереджають: зловживання процедурою притулку може стати підставою для анулювання дозволу на проживання у майбутньому та видворення з країни.
Польща вживає заходів для запобігання спробам використання системи міжнародного захисту як інструменту легалізації. Хоча частина заявників дійсно перебуває у складних обставинах, влада прагне розділити реальні гуманітарні потреби від штучних підстав, аби зберегти ефективність і довіру до системи притулку.