На неформальному саміті у Копенгагені 1 жовтня лідери країн ЄС не дійшли згоди стосовно пропозиції Європейської комісії надати Україні фінансову допомогу у вигляді кредиту на 140 млрд євро, забезпеченого замороженими російськими активами.
Єврокомісія запропонувала використати доходи від заморожених російських активів, що перебувають у депозитарії Euroclear у Бельгії, для фінансування України у 2026–2027 роках.
Механізм виглядав так: ЄС надає Україні «кредит», який вона має повернути лише у тому випадку, якщо Росія виплатить репарації за завдану війною шкоду. Інакше борг автоматично буде погашений коштом агресора.
Бельгія виступила проти
Саме Бельгія, де зосереджено найбільшу частину заморожених активів РФ, першою відмовилася підтримати план.
Прем’єр-міністр Барт де Вевер заявив, що країна не готова самостійно нести юридичні ризики. За його словами, потрібні гарантії колективної відповідальності всіх держав-членів ЄС, щоб уникнути претензій до окремих країн.
Сумніви Франції та Люксембургу
До критики долучилися й Франція з Люксембургом. Париж наголошує на важливості дотримання міжнародного права та побоюється, що використання активів без чіткої правової підстави може поставити під удар репутацію євро як стабільної та надійної валюти.
Французький президент Еммануель Макрон у кулуарах саміту підкреслив: навіть за умови політичної волі необхідно знайти юридично бездоганну схему, щоб уникнути судових позовів та репутаційних втрат.
Подальші консультації
Попри загальну підтримку ідеї допомоги Україні, остаточного рішення ухвалити не вдалося. Лідери домовилися продовжити консультації та доопрацювати правові аспекти механізму.
Європейська комісія запевнила, що врахує зауваження держав-членів і представить оновлений план, який відповідатиме міжнародному праву та враховуватиме інтереси всіх країн ЄС.
Відповідно до плану ЄС, з 2026 року Україна мала б отримати доступ до 140 млрд євро у формі кредитної підтримки. Ці кошти фактично вважатимуться репараціями від Росії, адже Україна буде зобов’язана їх повертати лише у випадку виплати компенсацій агресором.
Таким чином, від рішення ЄС залежить, чи отримає Україна гарантований фінансовий ресурс на роки після 2025-го, коли потреба у відновленні економіки та інфраструктури залишатиметься критичною.