Українська влада заявила про намір створити умови для повернення громадян, які нині перебувають у Польщі. За словами заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук, йдеться про комплексну програму підтримки: тимчасове житло, соціальні виплати, гуманітарну й медичну допомогу, а також логістичний супровід у процесі повернення.
Однак сама ініціатива викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Частина громадян, особливо внутрішньо переміщені особи, обурилися тим, що держава готова надати серйозні бонуси тим, хто виїхав за кордон, тоді як ті, хто залишався вдома, часто змушені самотужки вирішувати житлові та соціальні проблеми.
Чи “спрацює” житло як приманка
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олександр Гладун у коментарі для ТСН.ua наголосив, що підхід, обраний владою, не є достатньо продуманим.
За його словами, житло і соцдопомога самі по собі не є тим фактором, який масово змусить українців повертатися з-за кордону. Люди, які виїхали до Польщі, вже інтегрувалися в місцеве життя: мають роботу, соціальні гарантії, діти відвідують школи чи садки. Для них питання повернення — це не лише матеріальна вигода, а передусім стабільність і безпека.
“Не можна вважати, що кілька соціальних пільг автоматично змусять людей повернутися. Багато хто боїться втратити вже набуте за кордоном — від освіти дітей до медичних гарантій. Потрібно пропонувати більш глибоку стратегію, яка враховуватиме довгострокові перспективи”, — пояснює Гладун.
Демографічні наслідки
Експерт підкреслює, що однобічний підхід до повернення українців може навіть поглибити соціальну напругу в середині країни. Адже ті, хто весь час залишався в Україні, ризикують відчути несправедливість: вони витримали війну вдома, часто втратили житло, роботу чи бізнес, але натомість держава не гарантує їм аналогічної підтримки.
У результаті виникає ризик конфлікту інтересів між двома групами населення:
-
українцями, які повертаються з-за кордону та отримують від держави певні бонуси;
-
і тими, хто залишився в країні й відчуває, що його потреби залишилися поза увагою.
За словами Гладуна, без комплексної політики та врахування балансу інтересів обох груп такий підхід може не лише не покращити демографічну ситуацію, а й погіршити її, адже створюватиме додаткові причини для невдоволення серед громадян.
На думку демографа, влада повинна формувати більш цілісну стратегію:
-
забезпечити рівні умови підтримки як для тих, хто залишився в Україні, так і для тих, хто повертається;
-
розвивати економіку та ринок праці, щоб повертатися було вигідно не лише через житло, а й через можливість стабільно заробляти;
-
створити довгострокові гарантії — від якісної освіти та медицини до безпеки та розвитку інфраструктури.
“Люди повернуться тоді, коли бачитимуть майбутнє в Україні, а не лише тимчасову вигоду”, — резюмує експерт.