Що відомо про Волинську трагедію?

У Садовому на Тернопільщині перепоховали жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни

 

6 вересня 2025 року на території села Садове (колишні Пужники) у Тернопільській області відбулася урочиста церемонія перепоховання останків жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни. Рештки 42 осіб було виявлено у братській могилі під час спільної пошуково-ексгумаційної експедиції. Перепоховання здійснено на місцевому католицькому кладовищі.

Церемонія стала важливим кроком на шляху до зцілення історичної пам’яті обох народів та поглиблення діалогу між Україною і Польщею.
Це не лише акт вшанування пам’яті жертв, а й символ взаємної поваги та готовності говорити про складне минуле відверто та відповідально.

Що називають Волинською трагедією? Що відомо про Волинську різню?

1. Під Волинською трагедією (інша поширена назва — Волинська різня) мають на увазі криваві події 1943–1944 років, коли на тлі окупації Волині та Галичини німецькими військами відбулося масштабне етнічне протистояння між українським і польським населенням.
   Жертвами конфлікту стали десятки тисяч цивільних з обох сторін. Дискусії про масштаби, причини і відповідальність за ці події тривають і досі, часто викликаючи напругу у міждержавних відносинах.
2. Саме тому спільні заходи — як-от це перепоховання — мають надзвичайно важливе символічне та гуманітарне значення, допомагаючи знизити напругу, сприяти діалогу та створювати основу для взаємного порозуміння між Україною і Польщею.

Церемонія зібрала родини загиблих, представників української та польської влади, духовенства, пошуковців і місцевих громад.

Серед учасників заходу — заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, маршалка Сенату Польщі Малгожата Кідава-Блонська, представник Європарламенту Міхал Дворчик, голова Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, міністр культури та національної пам’яті Республіки Польща Марта Чєнковська, заступник президента Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Полейовські, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, представники дипломатичних місій, місцевої влади та громадськості.

• “Ми не можемо переписати історію. Але маємо використати спільний біль, щоб побудувати щасливе майбутнє. Адже тільки народи, що мають спільні цінності, можуть будувати спільне завтра”, — наголосила Тетяна Бережна.

 

• Міністр культури Польщі Марта Чєнковська назвала перепоховання актом справедливості та відновлення гідності жертв, висловивши сподівання, що завдяки ДНК-експертизам вдасться встановити імена загиблих.

 

•  Маршалка Сенату Польщі Малгожата Кідава-Блонська підкреслила, що гідне поховання жертв є моральним обов’язком і важливим кроком до тривалого польсько-українського порозуміння:
  “Ми маємо будувати наше майбутнє на правді та повазі”, — зазначила вона.

 

Такі події, як перепоховання жертв у Садовому, підтверджують, що відкритий і чесний діалог про минуле — це шлях до сильного партнерства у майбутньому.

Діалог пам’яті: спільні зусилля України та Польщі

Співпраця між Україною та Польщею у сфері збереження історичної пам’яті триває в межах спільної робочої групи під егідою міністерств культури обох країн.

1.  Українська сторона надала дозволи на проведення польських пошукових робіт у Пужниках, Углах і на території колишнього села Старі Збоїща (нині — Львів).
2.  Польська — дозволила українським спеціалістам провести пошуково-ексгумаційні роботи у селі Юречково, Республіка Польща. Початок експедиції заплановано на 30 вересня 2025 року.

 

Гідне вшанування загиблих — це не лише прояв людяності, а й запорука того, що спільне історичне минуле не стане перешкодою для добросусідських відносин. Навпаки — воно може стати основою для спільного майбутнього, побудованого на довірі, правді та взаємоповазі.

 

Джерело