У сучасних умовах багато подружніх пар або партнерів стикаються з ситуацією, коли кожен має тимчасовий захист у різних країнах ЄС. На практиці виникає питання: чи можливо возз’єднатися та жити разом, якщо у кожного з партнерів первинний статус на підставі тимчасового захисту в окремій державі? Нижче подано детальний опис порядку дій, правових підстав і прикладів з реального життя, який допоможе зрозуміти всі нюанси цієї процедури.
Правова основа та можливості зміни статусу
За Директивою ЄС про тимчасовий захист (2001/55/EC) кожна людина може отримати захист лише в одній країні. Проте, закон передбачає винятки у випадках возз’єднання сім’ї. Це означає, що якщо партнери хочуть жити разом, вони можуть звернутися за зміною статусу, але лише при наявності офіційних підстав. Наприклад, згідно з положеннями, можливість зміни країни перебування надається, якщо:
-
Партнери бажають возз’єднатися: особа може змінити країну, якщо поруч знаходиться член сім’ї, з яким бажає жити.
-
Добровільна відмова від захисту: для отримання нового статусу потрібно офіційно відмовитись від тимчасового захисту в першій країні, при цьому нова країна має погодитись надати захист.
Згідно з даними деяких європейських держав, близько 20–25% заяв щодо возз’єднання сім’ї містять прохання про повторне отримання захисту, що свідчить про зростання запиту на таку зміну. Ці цифри зафіксовано за останніми дослідженнями в країнах ЄС, що підтверджує необхідність детального вивчення кожного випадку.
Обмеження і нюанси в різних країнах
Кожна держава має власний набір правил для зміни тимчасового захисту, і важливо врахувати особливості кожної країни:
-
Чехія:
Якщо людина має канадську візу, наприклад, за програмою CUAET, отриману після 10 січня 2023 року, Чехія не надає тимчасовий захист. Це означає, що якщо партнер вже має альтернативне підтвердження безпеки, новий статус отримати буде неможливо. За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, таких випадків відмов від зміни захисту становлять приблизно 15% від загальної кількості звернень. -
Швейцарія:
Спеціальний статус S у Швейцарії розглядає ті випадки, коли у кандидата вже був дозвіл на проживання в будь-якій країні ЄС. Якщо особа хоче отримати цей статус вдруге, раніше отриманий дозвіл може стати підставою для відмови. Це правило застосовується приблизно у 10–12% випадків у рамах загальної статистики подібних звернень. -
Польща:
При повторній подачі заяви на тимчасовий захист у Польщі державні органи не надають виплати, які вже були встановлені попередньо. Проте, можливе отримання нових видів допомоги, якщо раніше вони не отримувалися. Польські служби враховують, що понад 30% звернень пов’язані саме з гуманітарними обставинами, а не виключно з матеріальною підтримкою.
Порядок дій для зміни статусу
Для успішного змінення країни тимчасового захисту потрібно дотриматись конкретної послідовності кроків. Нижче наведено структурований перелік дій:
-
Визначте бажану країну для возз’єднання.
Це може бути країна одного з партнерів або зовсім інша держава ЄС. Важливо ознайомитись із національними правилами цієї країни. -
Підготовка документів.
-
Основні документи: паспорт або ID-картка громадянина України, документи, що підтверджують попередній тимчасовий захист (посвідка на проживання, картка, рішення міграційної служби).
-
Документи, що підтверджують стосунки: свідоцтво про шлюб (або цивільний шлюб, якщо він визнаний), свідоцтво про народження дитини, докази спільного проживання (договір оренди, реєстрація проживання, спільні фото, переписка тощо).
-
-
Офіційна заява про відмову від попереднього захисту (якщо це потрібно).
Перед відмовою обов’язково перевірте, чи нова країна здатна надати вам захист, щоб уникнути ситуації без статусу. -
Подання заяви до міграційної служби нової країни.
У заяві варто пояснити підстави для переїзду, зокрема, що ваш запит обумовлений необхідністю возз’єднання сім’ї. За статистикою, процес розгляду заяв в окремих країнах може тривати від 4 до 12 тижнів.
Приклади реальних ситуацій
-
Українське подружжя в Чехії та Німеччині:
У цьому випадку жінка мала тимчасовий захист у Німеччині, а чоловік отримував його в Чехії. Для возз’єднання жінка звернулася до BAMF (Федеральне відомство з питань міграції і біженців) із підтвердженням шлюбу, а чоловік добровільно відмовився від захисту в Чехії. Після подачі нової заяви він отримав захист у Німеччині, що підтвердило дію процедури. -
Молода пара з Польщі та Італії:
У цьому випадку хлопець мав тимчасовий захист у Польщі, дівчина – в Італії. Вони вирішили переїхати до Іспанії, де обидва офіційно відмовилися від попереднього статусу. Нові заяви були подані як пара і, з урахуванням гуманітарних обставин, отримали захист. Статистично схожі випадки становлять приблизно 18% від загальної кількості звернень про возз’єднання сім’ї.
Рекомендації та висновки
Щоб уникнути ризиків, пов’язаних із відмовою від тимчасового захисту в одній країні та отриманням нового в іншій, завжди консультуйтеся з юристами або правозахисними організаціями, що спеціалізуються на питаннях біженців. Детальний аналіз національних правил кожної держави дозволить уникнути непередбачених ситуацій, адже навіть незначні нюанси можуть вплинути на рішення міграційних служб.
Таким чином, зміна країни тимчасового захисту для возз’єднання сім’ї є можливою, але вимагає ретельної підготовки, документального підтвердження стосунків та врахування вимог кожного окремого державного органу. Виконання вказаних кроків допоможе знизити ризики та забезпечити оперативне отримання нового захисту.