Німеччина прийняла найбільшу кількість українських біженців серед країн Європейського Союзу — станом на жовтень 2024 року там перебувають 1,14 млн осіб (27,2% усіх українських біженців в ЄС). Для порівняння, у Польщі проживають 983 880 українців зі статусом тимчасового захисту, а у Чехії — 379 370. Однак попри значну кількість, рівень працевлаштування українців у Німеччині помітно нижчий, ніж у цих країнах.
Чому так відбувається?
Головна причина криється в особливостях програми адаптації, яку Німеччина обрала для біженців. На відміну від Польщі чи Чехії, тут пріоритетом є інтеграція через вивчення мови та підвищення кваліфікації. Такий підхід вимагає часу, але має свої переваги в довгостроковій перспективі.
- Адаптаційні курси
Українці, які прибули до Німеччини, зобов’язані пройти мовні курси (рівень В1) та професійне навчання. В середньому, мовні курси тривають 6–7 місяців, але у малих містах на них доводиться чекати ще довше через нестачу місць. До того ж, не всі можуть скласти іспит на В1 з першого разу. Лише після цього можна знайти роботу, зазвичай, на некваліфікованих посадах. Для отримання роботи за фахом потрібно вивчати мову до рівня C1–C2. - Соціальна підтримка
Німеччина надає біженцям щомісячні виплати у розмірі 563 євро на дорослу людину, покриває витрати на оренду житла (окрім електрики та інтернету) та надає медичне страхування. Це забезпечує базовий рівень життя, поки українці проходять навчання або чекають на курси. - Складнощі з дозволами
Біженці можуть чекати до шести місяців лише на дозвіл на проживання, необхідний для відвідування курсів. Затримки з документами особливо поширені у невеликих містах.
Що показує статистика?
- На кінець 2023 року в Німеччині працювали лише 23% дорослих українців.
- 42% навчались на мовних курсах або у закладах освіти.
- Решта, близько 35%, залишалися без роботи, що співмірно із показниками в інших країнах ЄС.
Водночас у Польщі та Чехії біженці швидше знаходять роботу через нижчі мовні вимоги. Проте такі посади зазвичай передбачають низьку кваліфікацію та обмежені перспективи.
«Гра в довгу»
Німеччина навмисно обрала таку стратегію. Вивчення мови та здобуття професійних навичок дозволяє біженцям інтегруватись у німецький ринок праці на рівні з місцевими працівниками. Важливо, що система побудована так, що соціальні виплати отримують лише ті, хто виконує всі етапи адаптації — реєстрацію, навчання та працевлаштування. Без цього біженці втрачають доступ до медичного страхування, що є важливим стимулом.
Довгострокові перспективи
Такий підхід потребує часу, але в перспективі це допоможе знизити залежність від соціальної допомоги. Наприклад, після завершення курсів багато українців працевлаштовуються у галузі, які потребують кваліфікованих працівників, зокрема у сфері догляду, логістики та технологій.
Німеччина створила умови для довгострокової інтеграції українських біженців, хоча це і відбивається на низьких поточних показниках працевлаштування. Для українців це шанс не лише знайти роботу, але й отримати кращі перспективи на майбутнє. Статистика свідчить, що більшість біженців активно інтегрується у німецьке суспільство, навіть якщо цей процес забирає більше часу, ніж у сусідніх країнах.