Цими вихідними у понад дев’яти десятках німецьких міст — від столиці до південних регіонів — відбулися масові молодіжні демонстрації. За оцінками організаторів, приблизно 50 тисяч школярів і студентів долучилися до акції, яку назвали «шкільним страйком проти військової служби». Протести спалахнули після того, як Бундестаг підтримав реформу, спрямовану на оновлення системи комплектування армії, повідомляє The Guardian.
Новий Закон про модернізацію військової служби встановлює, що з 2026 року всі чоловіки, яким виповниться 18 років, отримуватимуть анкету щодо готовності служити. Також документ вводить обов’язковий медичний огляд. Формально служба залишається добровільною, однак у разі нестачі охочих держава зможе запровадити частковий призов.
Гасла протестів та настрої молоді
Учасники акцій вийшли з плакатами «Ні призову», «Ми не хочемо бути гарматним м’ясом» та «Інвестуйте в освіту, а не війну».
Один зі студентів із Берліна, якому щойно виповнилося 18, пояснив свою позицію так:
«Ми не зобов’язані підживлювати військові амбіції. Я не готовий ризикувати власним життям за державу, яка не забезпечує нам майбутнього».
Реакція влади та аргументи уряду
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, виступаючи в парламенті, заявив, що вважає висловлення молоддю своєї позиції «виявом здорової демократії». Засуджувати протестувальників він відмовився.
Уряд водночас наголошує, що реформа — вимушений крок. На тлі зростання загроз у Європі, російської агресії проти України та збільшених вимог НАТО, країні потрібно наростити чисельність війська. Планується, що до 2035 року кількість військовослужбовців має зрости до 255–270 тисяч.
Побоювання та критика реформи
Противники закону вважають, що повернення елементів призову відкидає країну «в часи страху», коли влада вирішує за молодь, чи доведеться їй брати участь у бойових діях.
Частина молодих людей хвилюється, що сьогоднішня добровільність може швидко перетворитися на примус — через систему лотереї або адміністративні розпорядження, якщо армія недотримає потрібної кількості особового складу.
Критики також наполягають: замість розширення армії держава повинна вкладати більше у соціальну сферу та освіту.
Політичний контекст
Німеччина скасувала обов’язковий призов у 2011 році та перейшла на професійну армію. Однак через нинішню безпекову ситуацію уряд прагне переглянути стару модель.
Реформу вже підтримала нижня палата парламенту — 323 депутати проголосували «за», 272 — «проти». Тепер слово за Бундесратом. Лише після його затвердження закон почне діяти.
Однак уже зараз масштабні молодіжні протести та зростання невдоволення в суспільстві створюють значний політичний тиск на уряд, зазначає видання.