4 лютого 2025 року уряд Іспанії прийняв важливе рішення про скорочення законного робочого тижня з 40 до 37,5 годин. Це рішення є частиною програми урядової коаліції, якою керує соціалістичний прем’єр-міністр Педро Санчес. Між тим, рішення стало предметом суперечок і спричинило опір з боку представників бізнесу, що стурбовані його впливом на конкурентоспроможність іспанських компаній.
Зміни у трудовому законодавстві
У понеділок, 4 лютого, Кабінет Міністрів Іспанії ухвалив указ, який передбачає скорочення робочого тижня на 2,5 години. Окрім цього, міністри заявили, що зарплати працівників залишаться незмінними, тобто скорочення робочих годин не призведе до зменшення заробітної плати. Ініціативу реалізує міністр праці Йоланда Діас, яка очолює ліво-популістську партію Sumar. Це одна з головних обіцянок її партії на підтримку уряду Санчеса.
“Ця пропозиція спрямована на покращення якості життя, скорочення робочого часу та підвищення економічної ефективності,” — заявила Йоланда Діас після засідання уряду.
Складність ухвалення рішення
Важливо зазначити, що хоча рішення Кабінету Міністрів вже ухвалене, воно ще має бути затверджене парламентом Іспанії. Соціалістична урядова коаліція, очолювана Педро Санчесом, не має достатньо міцної більшості, тому для проходження закону їй необхідно досягти компромісу з дрібнішими політичними партіями.
Зокрема, більшість заперечень на нововведення висловила партія Junts, яка є каталонським сепаратистським утворенням правого спрямування. Вони виступають проти того, щоб зниження робочих годин було запроваджене через закон, вважаючи за доцільне застосовувати колективні угоди, які більше відповідають потребам окремих компаній.
Іншою важливою перепоною є CEOЕ (Конфедерація іспанських організацій роботодавців), яка також виступає проти. Вони заявили, що скорочення робочого тижня призведе до підвищення витрат на бізнес, що зробить іспанські компанії менш конкурентоспроможними на світовому ринку. Антоніо Гараменді, голова CEOЕ, зазначив, що “корпоративний сектор підтримує діалог, але не згоден з нав’язуванням таких рішень без урахування особливостей компаній.”
Економічні наслідки та перспективи
Не можна оминути й економічні ризики, пов’язані з цим рішенням. Іспанський центральний банк та колишній міністр економіки вже попередили, що підвищення витрат на робочу силу може сприяти зростанню інфляції та обмежити можливості для створення нових робочих місць. Зокрема, в умовах високого економічного зростання та низької інфляції, як це є в Іспанії сьогодні, роботодавці можуть виявитися не готовими до додаткових витрат, особливо коли економіка країни стабільно росте і рівень безробіття перебуває на мінімумі за останні 16 років.
Згідно з останніми даними, рівень безробіття в Іспанії становить лише 13,3%, що є найкращим показником з 2008 року. Однак не всі погоджуються, що скорочення робочого тижня підтримає ці позитивні тенденції. Карлос Ернандес, міністр економіки, висловив сумніви щодо швидкого впровадження цієї реформи, запропонувавши відстрочку на рік, щоб дати малим підприємствам більше часу на адаптацію.
Причини скорочення робочих годин
Основною метою цієї реформи є покращення балансу між роботою та особистим життям, а також підвищення продуктивності праці. Ініціатива відображає прагнення уряду покращити якість життя іспанців, надавши їм більше часу для відпочинку та родинних обов’язків. Зокрема, згідно з дослідженнями, скорочення робочого часу допомагає зменшити стрес та підвищити ефективність працівників.
Також, уряд вважає, що зміни в законодавстві можуть сприяти економічній ефективності завдяки зростанню продуктивності. Як зазначила Йоланда Діас, зменшення кількості робочих годин на тиждень може підвищити мотивацію працівників і стимулювати їх працювати більш ефективно.
Резюме
Скорочення робочого тижня в Іспанії до 37,5 годин без зміни заробітної плати є значним кроком для уряду. Водночас, цей крок не є простим і піддається критиці як з боку роботодавців, так і з боку деяких політичних сил. Попри це, уряд, ймовірно, продовжить просувати цю ініціативу, хоча остаточне рішення залежатиме від підтримки парламенту.
Для іспанських працівників це може стати можливістю отримати більше часу для особистого життя, але для роботодавців це означає додаткові витрати та можливі труднощі у плануванні робочого процесу. Питання залишається відкритим, і економічні прогнози на найближчі роки покажуть, наскільки успішною буде ця реформа.